Чудовий день у листопаді,
Писемності та мови день,
Велике свято українське,
Поваги гідне та пісень.
Шануйте завжди українську,
Співоча мова пестить слух,
Її почуєш — сум зникає,
І стане швидшим серця стук.
Сьгодні в українців свято,
Писемності і мови день,
Вітати поспішаємо завзято,
Вірші складаємо, співаємо пісень,
Бажаєм мові процвітати,
Народу — щоб її не забував,
На рідній мові розмовляти,
Щоб всіх навколо здивував,
В писемності і мові наша сила,
Як націю єднає нас,
Щоб наша гордість відновилась,
Надіїї вогник щоб не згас!
Наша мова, як та пісня,
В серці лине так барвисто.
Треба мову рідну вчити,
Шанувати і любити.
В день писемності вітаю,
Слова щирі надсилаю.
Хай зігріє солов’ятко,
Мови рідної зернятко.
В кожнім серці, щоб зростало,
Мову рідну прославляло.
Щоб усі на світі знали,
Розуміли, шанували.
В день української письменності та мови,
Бажаю всім приємної размови.
Щоб мовою своєю всі пишалися,
В житті ніколи щоб на неї не ображалися.
Нехай цвете улюблена та рідна мова,
Хай в Україні буде все чудово.
Нехай письменність в країні процвітає,
І кожен мешканець про це хай пам"ятає.
Мова рідна, розквітай з роками,
Хай вшановують тебе в віках,
Щоб теплом і ніжними словами,
Ти була в народа на вустах.
Всіх вітаєм українців з святом,
Щиросердно зичимо добра,
І хай в світі різних мов багато,
Солов’їна мова в нас одна!
Нехай свято писемності та мови,
Буде чарівнім та казковим,
Нехай приємним буде спілкування,
І збуваються ваші бажання,
Не знайте лиха та турботи,
Нехай вас оминають клопоти,
Кохання, надії, сил та здоров’я,
Щоб в злагоді жила ваша сім’я.
З днем писемності вітаю,
Мови рідної для нас.
Хай в серцях вона лунає
Полум’яно у всіх вас.
Бережіть її прекрасну,
Вічно гарну, молоду.
Проводжайте похвалою
По землі її ходу.
З Днем писемності та мови!
Хай живе вкраїнське слово.
Бережімо, як святиню
Мову рідну й Україну.
Хай звучать казки та вірші,
З кожним днем хай буде більше
Тих, хто рідну мову знає.
Тих, хто нею розмовляє.
З Днем писемності та мови,
Вас вітаю з святом,
Наша мова — пречудова,
Є у ній багато
Милозвучних, мов перлини,
Слів щирих й красивих,
Бережімо мову єдину,
Для батьків, доньки та сина!
Мова солов’їна наша
Хай будує мости в серцях.
І не важливо: наша чи ваша, —
Хай вічно лунає в устах.
Хай звучить вона звідусіль
І пишаються нею діти.
Й неважливо — весна, заметіль,
Мову рідну треба розуміти!