Із днем писемності та мови
Вітаю з радістю тебе!
Вона — для гордості основа,
У серці повсякчас живе.
Така рідненька, солов«їна,
Немов, жива вода для нас.
Ні, не померкне Україна,
Настане слави її час!
Нехай ллеться пісня українська,
Мелодична, ніжна, як струмок,
І до небе високо піднісся
Дітлахів співучий голосок.
День сьогодні мови солов’їной,
І радіе український люд,
Так святкоймо ж, браття, всій країной,
Що співочой Україной звуть!
Вітаєм українців від душі
З днем писемності і мови,
Щоб завжди ви були бадьоріші,
Не знали лиха і відмови,
Хай з вами завжди буде радість,
Везіння, щастя, сміх,
За мову і країну гордість,
Щоб здивували ви усіх!
Мова моя — рідна, солов’їна,
Така ніжна, немов дитина.
Мова — це не тільки слово,
А є життям не випадково.
Плекаємо мову ми з колиски,
Тендітно, мов сонця відблиски.
Й крок за кроком нам дарує життя
Мова — яскраве світило буття.
Мова — юна зоря світанкова,
Цілюща вона, як роса ранкова.
Бережімо прадідів пісні та вірші,
Бо мова, як дзеркало нашої душі!
З рідною мовою вітаю я всіх,
Хай українців всіх жде успіх.
Хай день письменності всі відзначають,
Рідних письменників своіх поважають.
Хай процвітає наша мова рідненька,
Атже для всіх нас вона дорогенька.
Мову свою ми цінуємо й любимо
І ми ніколи ії не забудемо.
В цей день всім щирим українцям
Писемність й мову шанувати
Потрібно завжди як годиться,
Бо свято пощастило мати.
Це невід’ємні атрибути
Державності країни-неньки,
Де б українцеві не бути,
За нею так болить серденько.
Тож з днем писемності і мови,
Бажаю щастя та наснаги,
Щоб все було в житті чудово,
Були яскравими звитяги.
У кожного народу своя мова,
А з нею і писемність,
Держави головна умова,
І України незнищенність.
Ми хочем привітати українців
З важливим, гордим святом,
Наші поети були вигнанці,
А мова для них культом,
Бажаєм мові розвиватисть,
Щоб більшість нею говорила,
Могли дітьми країни називатись,
Розправила щоб вона крила!
В день писемності і мови
Щирі вам я шлю вітання.
Мові славній побажаю
Я великого визнання.
Хай завжди вас манить слово
Стельмаха і Кобзаря,
Над писемністю велична
Хай зійде скоріш зоря.
Ще коли в колисці тихо,
Колихала мати,
Вже навчала немовля,
Мову поважати.
Поважати Україну,
Гори і діброви,
Щоб ніколи не забуло,
Воно рідну мову.
Щоб добре знало й розуміло,
і вперто йшло би до мети,
Що мова — то душа народу.
Її потрібно берегти.
Пісня українська солов’їна,
Мова чиста, як повітря тиха і потрібна.
В день святкова, прибрана ошатно,
Відмічаємо веселе свято.
Різнобарв’ям щоб душа співала,
У душі сопілочка лунала.
Діти наші мову прославляють,
Увесь світ вітає, разом з нами всі співають.